Ігор Цуркан: «Лише зараз приходить усвідомлення, що ми найкраща команда Європи»

Справжнім відкриттям для українського дзюдо в нинішньому сезоні став 17-річний Ігор Цуркан. Представник Одеської області виграв три поспіль етапи кадетського Кубку Європи, а також здобув золото в індивідуальній і командній першості на нещодавньому чемпіонаті Європи серед кадетів, що проходив в хорватському Поречі.

 

В інтерв’ю пресслужбі ФДУ Ігор розповів про секрети даного успіху, поділився емоціями після перемоги на континентальній першості, а також окреслив найближчі плани і цілі:

 

– Ігор, на минувшому чемпіонаті Європі в Поречі ти продемонстрував чудову боротьбу як в індивідуальній, так і командній першості. Розкажи, що запам’яталося найбільше?

 

– Мабуть, найбільш емоційним і пам’ятним видався командний турнір. До самого кінця не вірилося, що ми змогли здобути перемогу. Було дуже складно, адже в індивідуальній першості ти борешся за себе, а тут відповідаєш за всю команду. Перш за все запам’яталися емоції, особливо в командному турнірі, коли ми всі разом вболівали і підтримували, були «один за всіх, і всі за одного».

 

– Ти виграв абсолютно всі поєдинки. Який з них був для тебе найважчим?

 

– Найбільш складним був індивідуальній фінал, адже треба було правильно налаштуватися, до того ж суперник був не простий. Також можу виокремити поєдинок з поляком в командному турнірі, адже це була перша сутичка, ще не ввійшов в ритм, до того ж накопилась певна втома після першого дня змагань.

 

 

– В чому секрет твоїх високих результатів в поточному сезоні?

 

– Хороша підготовку і дуже багато тренувань (сміється).

 

– Де і як ти починав займатися дзюдо і під чиїм керівництвом зараз тренуєшся?

 

– Дзюдо я почав займатися в Одесі, а моїми першими тренерами були Євген Сіроченко і Сергій Додосєв. Займався я в клубі «Тайгер». Зараз моїм тренером є Олег Співак, але так як він наразі є військовослужбовцем, то я тренуюся в столиці Словенії Любляні. Останні півроку мене, а також деяких інших українських дзюдоїстів, готує словенська тренерка Вольга Штирба. Саме вона мене тренувала і готувала до змагань. Ми вже давно знайомі, протягом 10 років періодично приїздимо сюди на збори.

 

Зараз так вийшло, що коли в Україні почалася війна, ми якраз були на зборі в Поречі. Це був 1 чи 2 день збору, коли росія напала на Україну, тому ми тут і залишилися. Можна сказати, що останні півроку ми базуємося саме в Любляні.

 

 

– Більшість суперників на чемпіонаті Європи ти виграв завдяки одному й тому самому кидку? Розкажи детальніше про нього.

 

– Так, це кидок «Tomoe nage». Я довго його тренував, щоб виходило настільки ефектно. Можна сказати, що це мій фірмовий кидок. Хоча взагалі я роблю дуже багато різних кидків, але на змаганнях часто нервую, тому не завжди вдається застосувати весь арсенал. Зазвичай, той кидок, який йде з самого початку, його і використовую.

 

– Як вдалося налаштуватися на командний турнір? Чи змогли тренери знайти необхідні слова для вас?

 

– Так, після індивідуальних змагань всі були втомлені, але ввечері в нас було зібрання, і тренери нам сказали, що ми здатні продемонструвати гарний результат в командному турнірі, навіть боротися за перемогу. Ще більше впевненості в цьому додалося після стартової перемоги над збірною Польщі. Бойовий дух в нашій команді був на висоті, в той же час тренери говорили нам, щоб ми не втрачали концентрацію і холодну голову.

 

Вони змогли знайти необхідні слова, щоб налаштувати команду, хоч було помітно, як вони за нас переживають і разом з нами нервують в стартовій зоні.

 

 

– Розкажи про емоції, коли ви командою стояли на найвищій сходинці пєдесталу і співали гімн на честь своєї перемоги?

 

– В той момент навіть не вірилося, що ми змогли це зробити. Лише зараз приходить усвідомлення, що ми найкраща команда Європи. А так це просто неймовірні емоції, коли на честь всієї команди лунає гімн України. Це дуже важливо для нашої країни в цей складний час.

 

– Які подальші плани, де будете продовжувати свою підготовку?

 

– Зараз потрібно готуватися, ще більше тренуватися. По змаганням поки що незрозуміло, але якщо ми поїдемо на кадетський чемпіонат світу, потрібно бути готовими. Підготовку поки що будемо продовжувати в Любляні.

 

Фото – EJU

 

Пресслужба ФДУ

 

Обновлено