Яків Хаммо: «Медаль в Досі додала впевненості у власних силах»

Український суперваговик Яків Хаммо став лише другим українцем в історії, кому вдалося завоювати медаль на найпрестижнішому з турнірів «Світової серії дзюдо» – Masters.

 

У Досі наш дзюдоїст піднявся на третю сходинку п’єдесталу, а вже по поверненню в Київ в інтерв’ю пресслужбі ФДУ поділився своїми емоціями від виступу, розповів про найемоційнішу сутичку, змагання без глядачів, перенесене захворювання на Covid-19, а також повідомив про подальші плани:

 

– Яків, після турніру Masters в Досі вже пройшов певний час. Як ти в цілому оцінюєш свій результат?

 

– Я дуже задоволений своїм результатом. Звісно, завжди хочеться лише перемагати, але потрібно рухатися step by step, крок за кроком. Ми поступово набираємо форму до Олімпійських ігор, в тому числі психологічну, і сподіваюсь, далі буде тільки краще.

 

– Віталій Дуброва оцінив твою нинішню готовність лише на 60 відсотків від можливого максимуму. Як сам вважаєш, чи дійсно це так?

 

– Уявляєте, що я можу, якщо зараз лише 60 відсотків? (сміється) Насправді, зараз в першу чергу мені потрібно додати у витривалості, а також більше попрацювати над прийомами, додати рухів. Тобто, збільшити інтенсивність, і думаю, ми йдемо правильним шляхом.

 

– Який поєдинок тобі найбільше запам'ятався з Дохи?

 

– Чесно кажучи, для мене особисто знаковим видався поєдинок з японцем Харасавою – срібним призером Олімпійських ігор. Він був найбільш емоційним, і мені вдалося правильно на нього налаштуватися. Ще до виходу на татамі я знав, що здобуду перемогу. Можна сказати, виходив його «знищити», що в кінцевому випадку і вдалося зробити.

 

Що стоється сутички з французом Рінером...не відчув я боротьби. І він нічого особливого не показав, і я. Він просто «сушив» боротьбу, і від цього сутичка видалася нецікавою.

 

 

– Ти навіть за кілька секунд до кінця основного часу припинив боротьбу...

 

– Так, тому що вже не було сенсу. Я розумів, що за ці кілька секунд я його не кину, тому навіщо мені було весь цей спектакль влаштовувати (сміється).

 

– Але в цілому, ця сутичка додала тобі впевненості в тому, що і з Рінером можна боротися, і перемагати його?

 

– А я, якщо чесно, і знав про це! Ми з ним дуже часто і дуже багато на спільних зборах боролися, і я його вигравав. Тому і цього разу я був добре налаштований на сутичку, але дещо не вийшло.

 

– Наскільки психологічно зараз легше, коли питання з відбором на Олімпійські ігри можна вважати закритим?

 

– Насправді, в мене і не стояло гостро це питання, я знав, що буду виступати в Токіо (посміхається). Зараз ця медаль просто додала впевненості в собі, більше в психологічному плані. 

 

– Наскільки зараз відрізняються умови проведення турнірів у порівнянні з тим, що було до пандемії. Чи є для тебе проблемою відсутність глядачів?

 

– Особисто для мене – не дуже приємно, що нікуди з готелю не можна вийти, хоча варто зазначити, що і раніше я особливо ніде не гуляв під час змагань. Що стосується глядачів, то це теж залежить від аудиторії. Наприклад, мені завжди було дуже приємно змагатися в Тель-Авіві, де у мене була величезна підтримка. Навіть не знаю, з чим це пов'язано (сміється).

 

 

– Якщо повернутися до чемпіонату Європи у Празі, чому не вдалося там добре виступити?

 

– Справа в тому, що я перехворів коронавірусом, і як потів з’ясувалося, його наслідками стало запалення легень. Я навіть не підозрював про це, вже постфактум дізнався. Якщо порівнювати мою готовність перед Європою і Мастерсом, то можу сказати, що вона була приблизно однаковою. Перед Прагою я був дуже добре готовий, проте завадила хвороба.

 

– А в цілому як ти переніс коронавірус? І яким видався для тебе 2020 рік в плані підготовки?

 

– В цілому добре, майже не було ніяких симптомів, лише втратив нюх на 3 дні. Проте 2 тижні вимушений був сидіти вдома. А вже коли почав тренуватися, приблизно через 2 тижні з'явилося ускладнення у вигляді запалення легень. 

 

А що стосується всього підготовчого періоду, то нам досить добре вдалося адаптуватися до карантину, підготовка була на рівні. Ми проводили збори і в Маріуполі, і в Одесі, і в Заросляку. Майже весь час був тренувальний процес, тому це має вилитися в хороші результати. 

 

– Зараз у вас проходить збір в Конча-Заспі. Які основні завдання на ньому?

 

– Будемо багато працювати, тренуватися і ще раз тренуватися. Хочеться в хорошому стані підійти до Grand Slam в Тель-Авіві, тому сподіваюсь, що і збір в Конча-Заспі, і потім збір в Туреччині на початку лютого піде нам на користь.

 


 

Нагадаємо, з 23 по 30 січня чоловіча збірна України проводить тренувальний збір в Конча-Заспі.

 

Пресслужба ФДУ


Фото - EJU, IJF

Обновлено