Валерій Двойніков святкує ювілей

Сьогодні, 4 травня,  виповнюється 70 років з дня народження видатного радянського дзюдоїста, київського динамівця Валерія Двойнікова.


Срібний призер Олімпіади 1976 року в Монреалі, срібний призер чемпіонату світу 1975 року у Відні, чотириразовий чемпіон Європи Валерій Двойніков завжди був кумиром та зразком для наслідування юних спортсменів.

 

 

 

Валерій Васильович Двойніков народився 4 травня 1950 року в селищі Стара Теча, Челябінської області. У 1965 році він записався до секції боротьби самбо в ДЮСШ «Граніт», в якій вже займався його старший брат Віктор. У 1967 році виконав нормативи «Кандидат в майстри спорту» та «Майстер спорту». 

 

Рідкісна техніка, виняткові фізичні та вольові якості зробили Валерія Двойнікова легендою світового дзюдо. Його вважали одним з найшвидших дзюдоїстів в світі, фірмового прийому «kata-guruma» у виконанні Двойнікова боялися всі суперники, його ім'ям названо один з переворотів в боротьбі лежачи.

 

У 20 років Валерій Двойніков увійшов до складу національної збірної СРСР з дзюдо, завоювавши ще в 1970 році в Бордо звання чемпіона Європи серед юніорів (до 20 років) у своїй ваговій категорії - до 70 кг.

 

Незважаючи на те, що Валерій Двойніков в ході підготовки до Олімпіади-1972 Мюнхені в складі збірної СРСР з дзюдо демонстрував чудові результати в спарингах, відмінну фізичну форму і здобув перемогу на міжнародному турнірі в Тбілісі, що вважався в той час одним з найвпливовіших турнірів в світі, його тренеру, Володимиру Сергійовичу Мусатову, не вдалося домогтися включення свого учня до числа учасників Олімпіади.

 

Аби забезпечити вихід Валерія на світову арену, було знайдено прекрасне, в цій ситуації, рішення - Валерій перейшов до найавторитетнішого у всіх сенсах тренера - Ярослава Волощука, переїхавши до України, в Київ, де він вступив до Київського державного інституту фізичної культури та увійшов у спортивне товариство залізничників - "Локомотив".

 

І результати не змусили себе чекати. За три роки тільки на європейських першостях було завойовано три чемпіонські звання! А на світовому рівні Валерій Двойніков виграв чемпіонат світу серед студентів в Брюселі, став віцечемпіоном світу у Відні та переможцем міжнародного турніру в Парижі, перемігши всіх своїх суперників, незважаючи на винятково складну фізичну травму - перелом ребра...

 

На Олімпійських іграх 1976 року у Монреалі виходячи на татамі з суперниками, що на 7-8 кілограм важче, Двойніков дійшов до фіналу, здобувши над усіма противниками чисті перемоги. І тільки у вирішальній сутичці поступився представнику Японії - Исаму Сонода, чемпіону світу в цій ваговій категорії. Завоювання навіть срібної олімпійської медалі в таких умовах - рідкісний випадок у світовій практиці єдиноборств і прояв справжнього духу дзюдо - перемоги майстерності над грубою силою.


Після олімпійських ігор Валерій Васильович тричі стає призером чемпіонатів СРСР та отримує два третіх місця на міжнародних турнірах, після чого в 1980 році залишає кар'єру борця, і стає тренером.

 


Валерій Васильович Двойников тренував збірні України (1980-1984, 1988-1990), Алжиру (1984-1988), Португалії (1993-1994), Бельгії. Серед його вихованців - національні та континентальні чемпіони, чемпіони та призери першостей Європи та світу. З 1994 року по теперішній час Валерій живе в Бельгії, в місті Льєж.

 

Федерація дзюдо України щиро вітає Валерія Васильовича з ювілеєм та бажає міцного здоров’я, щастя, процвітання.

 

Обновлено